Як переселенцям не зламатися під тиском обставин?

Adoption

Date: 10:00, 10.05.2022 | Категорія: Психологія [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

804 Переглядів

Навіть перебуваючи у відносній безпеці, тривожні думки не покидають: «А що ж далі?», «Я не знаю мови та поруч немає знайомих, як бути?», «А як там мої близькі, які залишилися в Україні?», «Чи повернусь я додому?» тощо. Як не зламатися, коли ви опинилися в таких складних обставинах, розповідає психологиня Галина Волошина.

1782_5b.jpg (47.37 Kb)

Людина, яка вимушено мігрувала, має певні психологічні особливості, що виражаються у специфічному світосприйнятті, пригніченості психічних функцій, наявності психологічного травмування (синдром свідка). У такий момент особа може опинитись наодинці з кризою ідентичності, тобто вона нездатна прийняти нову реальність або, якщо прийняла її, не може адаптуватися до цього.

Такому стану характерні:

- неадекватна самооцінка;
- втрата перспективи та проблеми з плануванням;
- відсутність відчуття повної безпеки;
- підвищений рівень песимізму,
- стримувати емоції стає важче;
- зміна соціальної активності;
- поява безкомпромісних суджень і соціально-агресивної поведінки.

Необхідно зрозуміти, що це нормальна реакція нашого організму в період тривалого стресу.

Проте психічна напруга довгий час може не покидати особу. Оскільки людина переконана в тому, що не може контролювати своє життя, вільно приймати рішення і втілювати їх.

Тому для покращення свого внутрішнього емоційного стану та прискорення адаптації до нових умов рекомендовано:

- прийняти ситуацію та нові обставини, зрозуміти, що так буде не завжди і війна точно закінчиться;
- ваші емоції — це нормальна реакція на ненормальні тривалі обставини;
- якщо є потреба, то запишіться на місцеві мовні курси;
- знайдіть місцеві інтернет-пабліки, щоб бути в курсі подій міста, де ви проживаєте;
- намагайтеся більше бувати на свіжому повітрі — це і для здоров’я корисно, і так швидше познайомитеся з місцевістю;
- приділяйте час собі (фізичні активності, заняття творчістю, медитації та ін.);
- якщо є змога, допомагайте іншим (сусідам, близьким чи взагалі незнайомим людям);
- не відкладайте планування (почніть спочатку із планів на день, потім на тиждень і т. д.);
- відслідковуйте свої емоції та відчуття (можна спробувати вести щоденник емоцій).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: