Люди пов'язують ризиковану поведінку підлітків із грою гормонів і, без сумніву, це одна з причин. У підлітковому віці спостерігається сплеск тестостерону – гормону, пов'язаного із сексуальною активністю, агресією й небезпечною поведінкою. Однак не всі підлітки перевищують швидкість під час їзди на машині, пробують наркотики або вступають у безладні статеві зв'язки. Тому повинні бути й інші причини їхньої поведінки.
Деякі вчені стверджують, що підлітковий вік – це штучне явище, яке виникло в сучасному суспільстві. Іншими словами, у сучасній культурі прийнято опікати дітей довше, ніж необхідно. Через тривалий період навчання в школі, університеті тощо, необхідний для повноцінної інтеграції в суспільство, досягши 25-ти років, молоді люди не здобувають повної самостійності. Батьки не очікують від підлітків дорослої поведінки, відповідно, підлітки її не виявляють.
Але так було не завжди. До ХХ століття більшість людей до 20 років одружувалися або виходили заміж, створювали сім'ї, працювали й виступали як повноцінні члени суспільства. Середня тривалість життя була короткою, а заробляти на життя було важко. В середньому людина ставала дідусем у тому віці, у якому сучасні люди тільки заводять першу (і часто – єдину) дитину.
Як і у випадку з усіма психологічними проблемами, проблема підліткової поведінки зводиться до двох складових: біологічної й особливостей виховання. Біологічна складова передбачає гормональні зміни й розвиток головного мозку. Говорячи про виховання, ми маємо на думці соціальні очікування від підлітка. Безсумнівно, обидва чинники однаково важливі.
Підліткову поведінку можна також розглядати з точки зору теорії еволюції. Поведінка, яка нам здається неадекватною, протягом сотень тисяч років допомагала виживати нашим предкам, які займалися полюванням і збиранням. Британські психологи стверджують, що підлітковий вік необхідний для побудови соціальних зв'язків – запоруки успіху в дорослому житті.
Іншими словами, безладна поведінка, яку ми асоціюємо з підлітковим віком, не є ключовою особливістю цього періоду, а виникає під впливом однолітків. Психологи провели дослідження, у ході якого підлітки використовували симулятор водіння. Коли підлітки вели машину самі, вони їздили обережно, не порушуючи правил. Але коли поруч знаходився хтось із друзів, підлітки частіше йшли на ризик. Вони діяли так під впливом однолітків або просто через бажання похвалитися.
Інше дослідження показало, що підлітки частіше схильні до вживання алкоголю або наркотиків у компанії, ніж на самоті. Такі результати дослідження чітко засвідчують, що в підлітковій поведінці вирішальну роль грає соціальна складова.
До речі, ризикована поведінка підлітків – це не винятково людська риса. Ссавці загалом більш схильні до ризикованої поведінки в період між статевим дозріванням і першим статевим контактом. Наприклад, дослідження, проведене з лабораторними мишами, показало, що миші підліткового віку більш схильні до вживання алкоголю, перебуваючи в групі, ніж на самоті. Навпаки, дорослі самці мишей помірно вживали алкоголь як у групі, так і на самоті.
Як тварини, так і люди виявляють схильність до ризикованої поведінки під впливом однолітків. Цілком можливо, що причиною цього є високий рівень тестостерону в організмі. Молоді самці багатьох видів тварин беруть участь у боротьбі за самок. Від здатності до ризикованої поведінки й виживання залежить місце самця в ієрархії. Таким чином вони показують самкам, що здатні подбати про потомство. І оскільки самці конкурують між собою, тестостерон впливає не тільки на їх сексуальну поведінку, а й на агресію.
Але на людей не просто має вплив присутність однолітків. Підлітків хвилює те, що про них думають однолітки, і тоді, коли вони перебувають на самоті. В одному дослідженні дітям, підліткам та молодим дорослим було запропоновано оцінити, наскільки ризикованими є різні сценарії. Після того, як кожен з учасників дослідження висловив свою думку, їм показували відповіді інших. Цей рейтинг суттєво відрізнявся від їхніх власних відповідей. Після цього учасникам було запропоновано переглянути свої відповіді. І діти, і дорослі хотіли змінити свої відповіді, якщо їм говорили, що їм показували відповіді дорослого. Однак і діти, і дорослі залишалися при своїй думці, якщо їм говорили, що відповіді давав підліток. Іншими словами, і діти, і дорослі довіряли думці дорослих більше, ніж думці підлітків. Водночас підлітки виявляли абсолютно протилежну поведінку. Вони змінювали свою думку тільки якщо їм показували відповіді підлітків, але не дорослих. Іншими словами, вони виявляли типову підліткову поведінку, не погоджуючись із думкою дорослих.
Навіть активність мозку в підлітків і дорослих відрізняється. Коли підліткам запропонували виконувати різні завдання, паралельно вимірюючи активність їхнього мозку методом МРТ, ті області, які відповідали за обробку соціальної інформації, були більш активні у той час, коли їм говорили, що за ними спостерігають їхні однолітки. Знання про те, що за їхньою роботою спостерігають, менше впливало на активність мозку в дорослих.
Психологи припускають, що ключовою особливістю підліткового періоду є сильне бажання вписатися в соціальне життя. Якщо це так, то ризикована поведінка підлітків викликана поведінкою однолітків. Високий рівень депресії серед підлітків також пов'язаний з їх потребою в соціальній інтеграції. Так чи інакше, підлітки, які страждають від пригніченого настрою, часто скаржаться, що почуваються ізольованими від однолітків.
Підліткові проблеми з поведінкою можна пов’язувати з тиском однолітків, але психологи стверджують, що такий тиск є і способом виявити лідерів у групі підлітків. Цій темі було присвячено декілька досліджень американських і британських психологів. Одне з них стосується протидії булінгу в школі, інше – боротьби з палінням. Коли в дослідженнях взяли участь найбільш популярні учні шкіл, рівень булінгу й куріння в школах різко знизився порівняно з тими школами, у яких програмою керували дорослі. У подібних випадках, коли учні шкіл залучалися до суспільно корисної праці, вони виявляли більшу зацікавленість, якщо сприймали це як популярну роботу.
Підлітковий вік – це не обов'язково період стресів і бурхливої поведінки. Багато підлітків спрямовують свою невгамовну енергію та ентузіазм у заняття спортом, музикою або навчання. І ці зусилля дають їм користь у дорослому житті. Якщо ви розумієте потреби ваших підлітків бути прийнятими їх однолітками, вам до снаги створити для цього сприятливі умови. Просто дозвольте підлітку повірити в те, що це його ідея.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: підлітки, поведінка, перехідний вік, самогубство
Цікаво також:
Новини по темі
Як татові адаптуватися після народження дитини?
Тато | 19:30, 25.01.2026
Про дружбу батьків з дітьми: де межа?
Сімейні справи | 22:30, 22.01.2026
5 порад від психологів, як батькам краще зрозуміти дитину
Сімейні справи | 21:30, 22.01.2026
Як батькам не зіпсувати стосунки з дітьми-підлітками?
Сімейні справи | 23:30, 21.01.2026
Емоційне вигоряння у мами: чому ванна і кава з подругою не допоможуть?
Мама | 07:30, 21.01.2026
Панічні атаки у дітей: поради лікаря
Дитина | 07:30, 20.01.2026
Як батькам зрозуміти, що дитина почувається самотньою?
Психологія | 00:30, 20.01.2026
