Викидень: Як впоратися з втратою дитини?

Adoption

Date: 07:00, 02.10.2021 | Категорія: Психологія [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

675 Переглядів

Це цілком нормально, що ви відчуваєте шок, горе, впадаєте в депресію, вас переслідує відчуття провини, ви відчуваєте гнів і розчарування, коли втрачаєте вагітність. Дні, тижні і навіть місяці після втрати можуть бути неймовірно важкими і болючими, особливо, якщо це не перший ваш викидень, або якщо ви ретельно планували цю вагітність, хотіли цієї дитини і думали, що ви зробили «все правильно», так як має бути. Якщо ж ви розповіли своїм близьким про те, що ви вагітні, то вам доведеться ще і повідомляти їм про те, що трапилося з вами горе. Буває, що співчуття ваших родичів робить гіркоту втрати ще болючішою.

1303_22p.png (217.28 Kb)

Ми хочемо дати вам кілька порад, як можна легше пережити цей трагічний період вашого життя:

Зрозумійте, що це не ваша вина. Втрата вагітності або її ускладнення можуть вбити наповал будь-кого. Говоріть відкрито і чесно з вашим партнером про те, що трапилося і як це вплинуло на вас. Пам’ятайте, що немає правильного чи неправильного способу впоратися з горем. Прийміть всі свої почуття такими, якими вони є, і не судіть себе або вашого партнера за те, як ви (або він) реагуєте на те, що сталося.

Дайте собі час, щоб змиритися. Не тисніть на себе морально з метою залишити гіркоту в минулому. Ваше зцілення буде повнішим, якщо ви будете переживати своє горе поступово. Як відомо, час лікує, і з часом ви станете відчувати себе краще.

Відпросіться з роботи або візьміть лікарняний (відпустка). Навіть якщо ви фізично відчуваєте себе добре, вам краще деякий час не ходити на роботу. Вам потрібен час, щоб осмислити те, що сталося і впоратися з втратою дитини, а робоча обстановка цьому явно не сприяє. Крім того, ваші думки зараз далекі від роботи, тому добре виконувати свої професійні обов’язки ви навряд чи зможете.

Не очікуйте, що ваш партнер буде проявляти свої почуття так само, як і ви. Якщо вам здається, що ваш партнер зовсім не страждає і навіть не переживає з приводу втрати дитини, нагадуємо вам, що чоловіки і жінки сумують по-різному. У той час як жінки мають тенденцію висловлювати свої почуття і шукати підтримку у інших, чоловіки схильні тримати свої почуття всередині, переживати неприємності в душі. Крім того, чоловіки часто відчувають, що вони повинні піклуватися про свою дружину, залишаючись сильним. Тому не поспішайте вважати свого чоловіка байдужим егоїстом, швидше за все, він переживає не менше, ніж ви, але не показує своїх почуттів. Поділіться з ним своїми почуттями і потребами, можливо, разом вам вдасться оправитися від навалившого на вас горя швидше.

Не замикайтеся в собі. Хоч розмови про втрату дитини досить болючі, але те, що ви поділитеся своєю бідою з близькою людиною або кращою подругою, цілком може допомогти вам трохи зцілитися. Ви можете бути здивовані тим, що вашій подрузі, виявляється, теж свого часу довелося пережити подібне. Але може трапитися і так, що ваша подруга захоче сказати вам щось втішне, але ви почуєте зовсім не те, що очікували. Намагайтеся не приймати занадто близько до серця те, що вона скаже неправильно (або не скаже взагалі нічого).

Зверніться за професійною підтримкою. Знайдіть хорошого консультанта по психотерапії або лікаря-психіатра, які допоможуть вам справитися з втратою дитини. Не тримайте все в собі – іноді допомога приходить звідти, звідки її зовсім не чекаєш!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: