5 звичок батьків, завдяки яким їхні діти будуть вчитися краще за інших

Всі батьки завжди хочуть, щоб їхнє чадо було найрозумнішим, найуспішнішим та найтямущішим. Вони купують купу книжок, щоб оцінки в школі були кращими, але часто так і не можуть приділити хвилинки уваги, щоб перевірити домашнє завдання або допомогти дитині. Насправді рецепт гарного навчання дітей простий, але він потребує безпосередньо участі батьків у цьому – все починається вдома. І це не наші вигадки. Ця теорія доведена вченими.

Що потрібно робити батькам, щоб стимулювати дитину до гарного навчання?

1. Читати вголос.
Четверо дослідників з Дитячого медичного центру міста Цинциннаті довели практичним шляхом, що читання вголос безпосередньо впливає на розвиток дитячого мозку. У момент читання вголос задіюються ті частини мозку, які відповідають за аудиіосприйняття.

Більш того, читання вголос – це запорука того, що ваші діти будуть читати більше і краще, коли підростуть. Джулі Грос-Льюїс, Мередіт Вест і Ендрю Кінг з університету Айова провели експеримент і з’ясували, що навіть прості звуки діють на освіту у дитини: «Коли діти тільки починають вчити слова і видають схожі звуки, матері реагують на них, як на щось важливе, нібито дитина вже з ними розмовляє. Звук має навіть більше значення, коли він вимовляється при читанні, тому що тоді він прив’язується до простих фраз з книги».

Найкращий спосіб прищепити любов до книг і розвинути уяву дитини – це читати разом з ним.

2. Говорити “спасибі”.
Дослідження, опубліковані на сайті журналу Forbes, показують, що проста подяка несе в собі безліч плюсів. Тільки один раз сказане “спасибі” покращує психологічний стан, зміцнює психіку, знижує агресію і служить гарантом для нових знайомств. Згідно з дослідженнями, подякувавши незнайомцю, ви даєте шанс і надію на зародження нової дружби і нових стосунків. Тому навчіть дітей цінувати те, що вони мають, і дякувати за те, що вони отримують від інших людей.

3. Уявляти.
Університет в Тель-Авіві провів експеримент за участю 6-9-річних дітей. Вчені хотіли дізнатися, як віддаленість від об’єктів впливає на абстрактне мислення дитини (останнє, в свою чергу, прямо пов’язане з уявою). Дітям показували картинки від власної парти до Всесвіту і в зворотному порядку, а після давали пройти простий тест на рівень креативності. Учасники, які бачили, як їх маленький світ розширюється до розмірів Всесвіту, показували кращі результати, ніж ті, чий світ звужувався до розмірів шкільної парти.

Роздуми «назовні», а не «всередину», налаштовують дітей на фантазії, допомагають їм побачити предмет з різних точок зору, мислити за межами поняття «зараз».

Не поспішайте говорити дітям, що вони вигадують, краще обговоріть цю вигадку з ними, розгляньте її з усіх боків. Дитяча уява не знає кордонів, і нема чого зводити їх штучно.

4. Грати настільні ігри.
Граючи в настільні ігри з дітьми, ви вчите їх красиво і гідно програвати і вигравати, до того ж ви вчите дитину стратегії. Більш того, деякі дослідження, наприклад, опубліковане в журналі «Розвинена психологія», вказують на користь ігор, які змушують дитину рахувати кількість клітин, на які потрібно просунути фішку. Дослідження «Psychological Science» показало, що головоломки, кубики та настільні ігри допомагають розвинути у дітей просторове і логічне мислення. Витратьте час в день і зіграйте з вашими дітьми, наприклад, в «Монополію»: це стратегія, яка вчить рахувати, читати і мислити на кілька ходів вперед.

5. Цінувати природу.
Journal of the Study of Religion, Nature and Culture вивчив взаємовідношення дітей з природою і з’ясував, що навіть просте проведення часу на вулиці змусить дитину відчувати себе більш натхненно. Діти, які грають на повітрі 5-10 годин на тиждень, кажуть, що відчувають духовний зв’язок із землею і відчувають себе зобов’язаними захищати її. Чим більше часу діти проводять на вулиці, тим міцнішим стає їх здоров’я, та й настрій помітно підвищується.

Навіть Всесвітня Організація Здоров’я рекомендує дітям як мінімум годину в день приділяти фізичним вправам на повітрі – інтенсивним або не дуже. Більш того, недавнє дослідження в JAMA показало, що діти, які в школі проводять більше часу на вулиці, мають менший шанс стати короткозорими.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Емоційний інтелект та психологічна готовність дитини до школи

Дошкільнята | 07:30, 19.06.2026

Вміння читати та рахувати до 100 — це далеко не головні показники готовності дитини до першого класу, набагато важливішим є рівень її психоемоційної зрілості.

Синдром відмінника: чому гонитва за перфекціонізмом шкодить психологічному здоров'ю дитини?

Школярі | 00:30, 14.06.2026

Прагнення завжди бути першим та отримувати лише найвищі бали часто ховає під собою глибокий страх відторгнення та невпевненість у собі.

Чому важливо готувати дитину до навчання в школі?

Дитина | 07:30, 11.06.2026

Є щонайменше 5 важливих причин, чому дитину варто готувати до школи. І це не про моду, а про те, як розвивається дитячий мозок.

Які речі для школи варто придбати завчасно?

Школярі | 06:30, 03.06.2026

Літо – найкращий час, щоб спокійно підготуватися до нового навчального року. Замість того щоб у серпні купувати все поспіхом, можна поступово впродовж літа збирати необхідні речі: від шкільного одягу до канцелярії.

Чому дитина дуже неуважна?

Дитина | 07:30, 01.06.2026

Надмірна неуважність у дитини найчастіше викликана перевтомою, дефіцитом сну або хронічним стресом через надмірні навантаження. Батькам часто здається, що дитина просто лінується чи вередує, проте здатність концентруватися напряму залежить від зрілос

Як вибрати спортивну секцію для дитини на літо?

Дитина | 18:38, 08.05.2026

Вибір спортивної секції на літо — це чудова можливість для дитини спробувати щось нове без шкільного навантаження. Оскільки влітку спекотно, пріоритет зазвичай надають активностям на свіжому повітрі або у воді.

Як повернути дитині інтерес до навчання?

Дитина | 07:30, 07.05.2026

Повернення інтересу до навчання — це не про примус, а про пошук причин втрати мотивації та створення підтримуючого середовища. Психологи наголошують, що дитина не «лінується» просто так — за цим завжди стоїть втома, страх або нерозуміння сенсу.