З появою дітей ми хочемо того чи ні, переносимо на них свої переживання і дитячі травми. Коли я була малою, мама змушувала мене відвідувати ненависну музичну школу, тому «я-доросла» на противагу дозволяла синам не відвідувати ті гуртки, що не цікавили. Говорити з ними на рівних, не обирати, ким їм бути і — що важливіше — ким не бути. Нагадувати, що емоції — це нормально, тому ти можеш плакати і радіти так, як ти вмієш чи хочеш.
Щось вдавалося, а щось ні. Але на особливий рівень ця «мамська» дипломатія вийшла з появою доньки. На той час я була вже досвідченою мамою, тому побутовий бік справи не цікавив — памперс туди, памперс сюди. А от з емоційним…
Я — дитина порубіжжя 80–90-х. Іноді важко пояснити сьогоднішнім дітлахам, що то був дивний час, коли ми ділили один шоколадний батончик на всю родину. Не дуже (тоніше, зовсім) не обирали, який одяг носити, а який ні — добре, коли бодай щось було. Не дуже перебирали і з їжею. Нас рідко запитували про мрії чи переживання — добре, що живі-здорові.
Дівчат виховували з почуттям меншовартості. Уміти бути господинею, аби приготувати вечерю з нічого. Поступатися, бо як будеш надто незручна, кому ти будеш потрібна? Заземлятися, бо краще синиця в руках, аніж незрозумілі мрії.
Світ змінився, а ми за ним не завжди встигаємо. Іноді ловлю себе на думці, що не знаю, як виростити з доні сучасну жінку. І справа не в умінні фарбувати нігті або вдягатися. Важко навчити бути цілісною і цінною.
Мені важливо, аби моя донька знала, що вона здатна на все і не має відповідати чиїмось очікуванням, навіть моїм. Кажу їй: «Ти можеш бути поліцейською, тату-художницею, вчителькою — ким завгодно! Ти можеш фарбувати нігті, волосся, губи або не фарбувати. Ти можеш носити все рожеве або ненавидіти цей колір. Ти маєш право бути такою, як ти хочеш. Ти маєш право любити когось або не любити: єдина людина, яку потрібно любити безумовно — це ти сама!»
Іноді мені здається, що дочка — це спроба жінки долюбити і прийняти себе. У свої три моя донька свято переконана, що вона красуня. Так і знайомиться з людьми: «Привіт! Я Катруся, дівчинка-красуня. А ще — розумничка!»
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: мама, дочка, мама дочки
Цікаво також:
Новини по темі
Грудне молоко: який воно має мати смак?
Післяпологовий період | 20:30, 03.02.2026
30 років — які зміни відбуваються в організмі?
Здоров'я | 19:14, 03.02.2026
Собаки відчувають наш біль: чотирилапі підтримують людину в скрутні моменти
Сімейні справи | 08:30, 03.02.2026
Як розпорядок дня впливає на розвиток дитини?
Дитина | 07:30, 03.02.2026
Як родина програмує майбутнє дитини з перших років життя?
Сімейні справи | 06:30, 03.02.2026
Як батькам позбутися відчуття провини перед дитиною?
Сімейні справи | 01:20, 03.02.2026
Важливий крок до появи дитини
Плануємо дитину | 08:30, 02.02.2026