З появою дітей ми хочемо того чи ні, переносимо на них свої переживання і дитячі травми. Коли я була малою, мама змушувала мене відвідувати ненависну музичну школу, тому «я-доросла» на противагу дозволяла синам не відвідувати ті гуртки, що не цікавили. Говорити з ними на рівних, не обирати, ким їм бути і — що важливіше — ким не бути. Нагадувати, що емоції — це нормально, тому ти можеш плакати і радіти так, як ти вмієш чи хочеш.
Щось вдавалося, а щось ні. Але на особливий рівень ця «мамська» дипломатія вийшла з появою доньки. На той час я була вже досвідченою мамою, тому побутовий бік справи не цікавив — памперс туди, памперс сюди. А от з емоційним…
Я — дитина порубіжжя 80–90-х. Іноді важко пояснити сьогоднішнім дітлахам, що то був дивний час, коли ми ділили один шоколадний батончик на всю родину. Не дуже (тоніше, зовсім) не обирали, який одяг носити, а який ні — добре, коли бодай щось було. Не дуже перебирали і з їжею. Нас рідко запитували про мрії чи переживання — добре, що живі-здорові.
Дівчат виховували з почуттям меншовартості. Уміти бути господинею, аби приготувати вечерю з нічого. Поступатися, бо як будеш надто незручна, кому ти будеш потрібна? Заземлятися, бо краще синиця в руках, аніж незрозумілі мрії.
Світ змінився, а ми за ним не завжди встигаємо. Іноді ловлю себе на думці, що не знаю, як виростити з доні сучасну жінку. І справа не в умінні фарбувати нігті або вдягатися. Важко навчити бути цілісною і цінною.
Мені важливо, аби моя донька знала, що вона здатна на все і не має відповідати чиїмось очікуванням, навіть моїм. Кажу їй: «Ти можеш бути поліцейською, тату-художницею, вчителькою — ким завгодно! Ти можеш фарбувати нігті, волосся, губи або не фарбувати. Ти можеш носити все рожеве або ненавидіти цей колір. Ти маєш право бути такою, як ти хочеш. Ти маєш право любити когось або не любити: єдина людина, яку потрібно любити безумовно — це ти сама!»
Іноді мені здається, що дочка — це спроба жінки долюбити і прийняти себе. У свої три моя донька свято переконана, що вона красуня. Так і знайомиться з людьми: «Привіт! Я Катруся, дівчинка-красуня. А ще — розумничка!»
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: мама, дочка, мама дочки
Цікаво також:
Новини по темі
Психологи розповіли, чому не можна цілувати дітей в губи
Сімейні справи | 00:30, 09.10.2024
За що мамі ніколи не має бути соромно?
Мама | 14:50, 08.10.2024
8 геніальних порад для всіх батьків
Сімейні справи | 11:20, 08.10.2024
5 особливостей, які діти успадковують виключно від мами
Дитина | 07:40, 08.10.2024
Про що потрібно запитати свою маму перед тим, як вагітніти?
Плануємо дитину | 11:20, 07.10.2024
Чому шкіра на шиї старіє швидше, ніж на обличчі?
Косметологія | 06:20, 07.10.2024
Як осіння хандра і депресія впливають на шкіру?
Косметологія | 12:10, 06.10.2024