Чому мамі потрібно бути егоїсткою?

Після народження дитини з’являється відчуття, ніби ви собі не належите. Весь час потрібно приділяти немовляті, у лексиконі на перше місце виходить займенник «ми» замість «я», а близьке оточення тепер турбується тільки про ваше дитя. Знайомо? Ласкаво просимо в материнство! Якщо ви починаєте забувати, хто ви насправді, окремо від дитини, тоді читайте далі.

Від мами одразу після народження дитини чекають якихось надприродних здібностей. Вона повинна все вміти і все знати. Так наче мама, виходячи з пологового, повинна перетворитися на богиню тайм-менеджменту і суперпедагогиню зі знаннями з неонатології й педіатрії. І якщо мама показує свою втому і розгубленість, соціум поправляє білі пальта й каже: «Треба було думати перед тим, як народжувати». Найболючіше, якщо ці «білі пальта» носять твої рідні й близькі.

Матерів не вітають у громадських місцях. Це дуже відчутно, коли хочеш із візочком скористатися підземним переходом або зайти в крамницю чи кафе, де перед входом на тебе вороже шкіриться десяток сходинок. Так само дуже мало закладів обладнано кімнатами для годування і сповивальними столиками. Суспільство мовчки дає зрозуміти, що місце молодої мами — вдома, у найближчому парку та в поліклініці: «А що ти хотіла? Знала, на що йдеш».

«Сиди вдома, але пам’ятай, що ми стежимо за кожним твоїм кроком», — соціум не втрачає можливости вказати матерям на їхні помилки. Медалі «погана мати» роздають охочіше, ніж гендерно-стереотипні коментарі на зразок «Годуєш сина груддю у два роки? У нього будуть проблеми з орієнтацією!»; «Спиш із дитиною з народження в одному ліжку? Вона матиме проблеми з психікою!»; «Водиш щодня на додаткові заняття? Дитина ж перевтомлюється!»; «Не відвідуєте гуртки? Тобі плювати на розвиток власної дитини?!»; «Хочеш розлучитися з чоловіком, бо нещаслива з ним? А про дитину ти взагалі подумала?!».

«Ти нічого не знаєш, а я трьох виростила, тому слухайся мене», — окремо хочеться виділити бабусь, які все знають (насправді ні). Якщо жінка змушена жити в одному просторі з людьми старшого покоління, це не завжди буде їй у поміч. Навпаки, часто доводиться витрачати останні сили, щоб уберегти дитя від бабусиного «догляду». Бо щойно відвернешся, як бабуся вже напоїла новонароджене водичкою, натягнула шапочку й зачинила всі вікна, щоб не надуло. І всі мамині дії і спроби пояснити бабусі, що так не треба робити, обертаються докорами.

Якщо ви дочитали до цього моменту, гадаю, ви погоджуєтесь, що все це дуже виснажує. А ми ще навіть не торкнулися того, скільки сил потребує та маленька лялечка, яка тільки з’явилася на світ. Щоб не з’їхати з глузду, мамі треба подбати про своє психічне здоров’я й емоційний стан, бо якщо мама «поламається», цей світ точно не стане кращим. То що потрібно зрозуміти, щоб стати на шлях здорового материнського егоїзму?

Мама — це людина. А кожна людина має права. Одне з них — право на відпочинок. Доглядати за дитиною — тяжка праця, від якої немає вихідних і лікарняних. Тому жінка і її сім’я повинні розуміти, що відпочинок у достатньому обсязі — це найголовніше, що треба запровадити в родині з маленькою дитиною. Не ідеальну чистоту, не чіткий розпорядок дня, не випрасувані з обох боків пелюшки, а відпочинок для мами. Це найпростіша і найдієвіша профілактика емоційного вигорання й післяпологової депресії. Не шкодуйте грошей, щоб організувати мамі максимум комфорту й відпочинку, бо це буде найціннішим вкладом у дальше сімейне життя.

Мама — не єдина роль у житті жінки. Звичайно, якщо дитина тільки народилася, їй потрібно приділяти максимум часу. Та навіть тоді в мами має бути час для її власних інтересів. Почитати книжку, подивитися фільм, випити гарячого чаю, зустрітися на годинку в кафе з подругою, подивитися цікавий вебінар, поговорити з чоловіком про щось, крім дитини, — усе це поповнює мамин ресурс, тому не повинно зникати з її життя безслідно.

Мама може просити про допомогу. Часто жінки думають, що мусять тягти догляд за дитиною на собі. Бо треба в очах родини і суспільства бути хорошою мамою, бо не можна скаржитися, бо треба поберегти чоловіка (він же на роботі втомлюється)... Можете доповнити список ще безліччю псевдопричин, щоб «упахатися» до бажання вистрибнути у вікно. Треба просити про допомогу. Чоловіка, рідних, друзів, суспільство. Не можна мовчати, бо інколи люди не здогадуються, що вам потрібна підтримка. Обстоюйте своє право на гарячий чай, на свою годину без дитини.

Мамин емоційний стан важливий. Зазвичай кажуть, мовляв, якщо з дитиною важко, треба просто перетерпіти і незабаром стане легше. Буде легше, коли почне тримати голову, коли поповзе, побіжить, піде в садок, у школу, житиме окремо... О ні, а там уже й онуки! Краще вчитися турбуватися про себе тут і зараз. Не терпіти, а казати близьким, що тобі погано, і змінювати все, що можна. Полегшувати побут, урізноманітнювати вихідні, плекати своє психічне здоров’я.

На щастя, нині про мам і їхні потреби починають говорити. І мами мають право дбати про себе, про свій емоційний стан, приділяти увагу своїм інтересам. Бо щаслива жінка подарує щасливе життя дитині і всій сім’ї.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати

Вплив матері на жіночий вибір материнства

Мама | 06:30, 12.02.2026

Дитинство — це не лише колискова й запах маминих рук. Це також слова, які болять десятиліттями, тиша, яка лякає більше за крик, і досвід, який формує фундамент рішень на все життя. Особливо — рішень, пов’язаних із материнством.

Чому сини виростають чужими: типові батьківські промахи

Сімейні справи | 00:30, 12.02.2026

Виховання хлопчика — справа тонка. Ще з малих років він починає формувати уявлення про силу, відповідальність, емоції, стосунки та себе самого. Часто саме батьки, маючи найкращі наміри, припускаються типових помилок, які можуть залишити слід на все ж

Що варто встигнути пояснити дитині до того, як вона подорослішає?

Дитина | 19:33, 11.02.2026

Дитинство — це час не лише гри, а й навчання тому, що згодом стане опорою в дорослому житті. Перші десять років — ключовий період, коли закладаються цінності, звички й уявлення про світ. Те, що дитина засвоїть у цей період, визначатиме її вибір, стос

Секрети мирного діалогу з підлітком

Школярі | 08:30, 11.02.2026

Підлітковий вік — період стрімких змін, коли дитина шукає себе, тестує межі та прагне незалежності. У цей час батьки часто стикаються з незрозумілою поведінкою, замкнутістю або протестом. Як не зруйнувати зв’язок із дитиною? Як зберегти мир і взаємор

Як допомогти дитині навчитися чекати, не перебиваючи вас?

Дитина | 07:30, 11.02.2026

Майже кожен з батьків стикався з ситуацією, коли дитина починає активно щось розповідати чи просити саме тоді, коли ви розмовляєте з іншою людиною — по телефону, з другом або навіть з касиром у магазині. Перебивання — це не прояв невихованості чи нав