Чому мамі потрібно бути егоїсткою?

Після народження дитини з’являється відчуття, ніби ви собі не належите. Весь час потрібно приділяти немовляті, у лексиконі на перше місце виходить займенник «ми» замість «я», а близьке оточення тепер турбується тільки про ваше дитя. Знайомо? Ласкаво просимо в материнство! Якщо ви починаєте забувати, хто ви насправді, окремо від дитини, тоді читайте далі.

Від мами одразу після народження дитини чекають якихось надприродних здібностей. Вона повинна все вміти і все знати. Так наче мама, виходячи з пологового, повинна перетворитися на богиню тайм-менеджменту і суперпедагогиню зі знаннями з неонатології й педіатрії. І якщо мама показує свою втому і розгубленість, соціум поправляє білі пальта й каже: «Треба було думати перед тим, як народжувати». Найболючіше, якщо ці «білі пальта» носять твої рідні й близькі.

Матерів не вітають у громадських місцях. Це дуже відчутно, коли хочеш із візочком скористатися підземним переходом або зайти в крамницю чи кафе, де перед входом на тебе вороже шкіриться десяток сходинок. Так само дуже мало закладів обладнано кімнатами для годування і сповивальними столиками. Суспільство мовчки дає зрозуміти, що місце молодої мами — вдома, у найближчому парку та в поліклініці: «А що ти хотіла? Знала, на що йдеш».

«Сиди вдома, але пам’ятай, що ми стежимо за кожним твоїм кроком», — соціум не втрачає можливости вказати матерям на їхні помилки. Медалі «погана мати» роздають охочіше, ніж гендерно-стереотипні коментарі на зразок «Годуєш сина груддю у два роки? У нього будуть проблеми з орієнтацією!»; «Спиш із дитиною з народження в одному ліжку? Вона матиме проблеми з психікою!»; «Водиш щодня на додаткові заняття? Дитина ж перевтомлюється!»; «Не відвідуєте гуртки? Тобі плювати на розвиток власної дитини?!»; «Хочеш розлучитися з чоловіком, бо нещаслива з ним? А про дитину ти взагалі подумала?!».

«Ти нічого не знаєш, а я трьох виростила, тому слухайся мене», — окремо хочеться виділити бабусь, які все знають (насправді ні). Якщо жінка змушена жити в одному просторі з людьми старшого покоління, це не завжди буде їй у поміч. Навпаки, часто доводиться витрачати останні сили, щоб уберегти дитя від бабусиного «догляду». Бо щойно відвернешся, як бабуся вже напоїла новонароджене водичкою, натягнула шапочку й зачинила всі вікна, щоб не надуло. І всі мамині дії і спроби пояснити бабусі, що так не треба робити, обертаються докорами.

Якщо ви дочитали до цього моменту, гадаю, ви погоджуєтесь, що все це дуже виснажує. А ми ще навіть не торкнулися того, скільки сил потребує та маленька лялечка, яка тільки з’явилася на світ. Щоб не з’їхати з глузду, мамі треба подбати про своє психічне здоров’я й емоційний стан, бо якщо мама «поламається», цей світ точно не стане кращим. То що потрібно зрозуміти, щоб стати на шлях здорового материнського егоїзму?

Мама — це людина. А кожна людина має права. Одне з них — право на відпочинок. Доглядати за дитиною — тяжка праця, від якої немає вихідних і лікарняних. Тому жінка і її сім’я повинні розуміти, що відпочинок у достатньому обсязі — це найголовніше, що треба запровадити в родині з маленькою дитиною. Не ідеальну чистоту, не чіткий розпорядок дня, не випрасувані з обох боків пелюшки, а відпочинок для мами. Це найпростіша і найдієвіша профілактика емоційного вигорання й післяпологової депресії. Не шкодуйте грошей, щоб організувати мамі максимум комфорту й відпочинку, бо це буде найціннішим вкладом у дальше сімейне життя.

Мама — не єдина роль у житті жінки. Звичайно, якщо дитина тільки народилася, їй потрібно приділяти максимум часу. Та навіть тоді в мами має бути час для її власних інтересів. Почитати книжку, подивитися фільм, випити гарячого чаю, зустрітися на годинку в кафе з подругою, подивитися цікавий вебінар, поговорити з чоловіком про щось, крім дитини, — усе це поповнює мамин ресурс, тому не повинно зникати з її життя безслідно.

Мама може просити про допомогу. Часто жінки думають, що мусять тягти догляд за дитиною на собі. Бо треба в очах родини і суспільства бути хорошою мамою, бо не можна скаржитися, бо треба поберегти чоловіка (він же на роботі втомлюється)... Можете доповнити список ще безліччю псевдопричин, щоб «упахатися» до бажання вистрибнути у вікно. Треба просити про допомогу. Чоловіка, рідних, друзів, суспільство. Не можна мовчати, бо інколи люди не здогадуються, що вам потрібна підтримка. Обстоюйте своє право на гарячий чай, на свою годину без дитини.

Мамин емоційний стан важливий. Зазвичай кажуть, мовляв, якщо з дитиною важко, треба просто перетерпіти і незабаром стане легше. Буде легше, коли почне тримати голову, коли поповзе, побіжить, піде в садок, у школу, житиме окремо... О ні, а там уже й онуки! Краще вчитися турбуватися про себе тут і зараз. Не терпіти, а казати близьким, що тобі погано, і змінювати все, що можна. Полегшувати побут, урізноманітнювати вихідні, плекати своє психічне здоров’я.

На щастя, нині про мам і їхні потреби починають говорити. І мами мають право дбати про себе, про свій емоційний стан, приділяти увагу своїм інтересам. Бо щаслива жінка подарує щасливе життя дитині і всій сім’ї.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

3 знаки зодіаку, які розкриваються у батьківстві

Сімейні справи | 06:30, 13.02.2026

Дехто мріє про дітей ще з юності, інші знаходять у цьому сенс життя вже пізніше. Але є знаки зодіаку, яким материнство або батьківство дається настільки природно, ніби вони народжені для цієї ролі. Вони інтуїтивно відчувають потреби дитини, вміють вс

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати