Про причини виникнення, види порушення нейророзвитку дитини та як з цим справлятись, розповідає дитячий невролог Живило Лілія Марселівна.
Згідно сучасним уявленням, до порушення нейророзвитку відносять:
- розлади інтелектуального розвитку
- розлади мовлення та мови, пов’язані з розвитком
- розлади аутистичного спектру
- розлади розвитку навчальних навичок
- розлади рухової координації, пов’язані з розвитком
- розлад дефіциту уваги та гіперактивності
- стереотипні рухові розлади.
Причини порушення нейророзвитку є біологічно-обумовленими особливостями функціонування нервової системи. Проявляються в ранньому віці порушеннями в основних сферах розвитку дитини — мови та спілкування, інтелекту, соціальної взаємодії, самоконтролю та навчання в школі. Ці проблеми потребують вчасного виявлення і застосування спеціальних методик допомоги, які будуть позитивно впливати на розвиток дитини, якість її життя, а відповідно і родини.
Діти з порушенням нейророзвитку потребують нашої особливої уваги, турботи, розуміння, сприйняття і особливо підтримки та створення належного соціального середовища для розкриття потенціалу дитини.
Розлади розвитку мовлення — це порушення розуміння і використання мови для спілкування, що надалі спричиняє порушення у соціальній і навчальній сфері. Вони обумовлені повільним дозріванням центру мови, спричинене генетичними або іншими факторами. Часто у таких дітей є супутні порушення (розлад дефіциту уваги з гіперактивністю, вторинні проблеми у навчанні та поведінці).
Розлад вимови звуків спричиняє порушення чіткості і зрозумілості мовлення дитини, а значить і вторинні труднощі у навчанні, спілкуванні та інших сферах життя дитини. Чіткість вимови у дітей також дозріває з віком (в 4 роки мова дитини є практично зрозуміла для оточуючих).
Порушення плавності вимови (затинання) у дитини проявляється повторенням складів, продовженням звуків, тривалими паузами у мовленні, надмірними фізичними зусиллями. Може підсилюватися при хвилюванні або під впливом стресу. У дитини може формуватися вторинна соціальна фобія і уникнення спілкування.
Розлади спектру аутизму виникають протягом періоду розвитку і включають труднощі у набутті та здійсненні інтелектуальних, рухових та соціальних функцій, а саме:
- дитина не використовує мову як засіб соціальної комунікації
- у дитини є вибірковість соціальних прихильностей (взаємовідносини з батьками), комунікативних навичок
- у дитини є повторювана чи стереотипна поведінка, рухи, вокалізації, специфічні інтереси, відсутність рольової гри.
Порушення загального інтелектуального розвитку дитини та її пізнавальних здібностей ведуть до відставання у всіх сферах мовлення, соціальної взаємодії та самообслуговування. В залежності від ступеню порушення, дитина може досягти різного рівня розвитку в дорослому віці. Обмеження пізнавальної сфери будуть супроводжувати все життя і людина буде потребувати особливої підтримки. Тому вкрай необхідно розвивати наявні здібності та можливості розвитку дитини для функціонування у соціальному середовищі, можливості щасливого життя дитини і родини.
Розлад з дефіцитом уваги і гіперактивністю найбільш поширений серед порушення психологічного розвитку. Основні симптоми — проблеми поведінки, уваги, емоцій, імпульсивність, порушення самоконтролю та саморегуляції.
Розлади розвитку шкільних навичок проявляються порушенням читання, письма, математики у дітей шкільного віку. Вони пов’язані з порушенням дозрівання центрів мозку, що відповідають за ці функції і потребують належної діагностики, розуміння і прийняття можливостей дитини, розробки їй індивідуальної програми допомоги і підтримки за допомогою специфічних методик. Важливо розвивати здібності дитини, формувати прийняття себе, позитивну самооцінку та забезпечити соціальну взаємодію.
Тікозні розлади проявляються стереотипними, швидкими, ненавмисними неритмічними руховими діями або звуковими феноменами. Вони зумовлені порушенням дозрівання “гальмівних мереж” між корою головного мозку та підкірковими структурами. Тіки часто поєднані з порушеням поведінки, емоцій.
Розлад розвитку координації рухів проявляється моторною незграбністю дитини, труднощами у виконанні рухових активностей, що призводять до обмеження у побуті, самообслуговуванні, навчанні, спорті та інших сферах життя дитини. Розвивається низька самооцінка, невпевненість у собі через незграбність, труднощі в координації власної поведінки та самоорганізації. Також може поєднуватись з порушенням мови і шкільних навичок.
Отже, ми бачимо різноманітну групу порушень нейророзвитку у дітей. Сучасні, науково обґрунтовані погляди на проблему і її розуміння вимагають якісного підходу до обстеження дитини з метою правильної діагностики. А надалі, планування допомоги через використання медичних, спеціальних логопедичних, психологічних, педагогічних, реабілітаційних методик, котрі є специфічними для кожного виду розвитку і орієнтованих на індивідуальність кожного конкретного маленького пацієнта.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: порушення нейророзвитку дітей
Цікаво також:
Новини по темі
Дитяча мастурбація: як батькам правильно реагувати?
Секс | 06:30, 18.01.2026
Ходунці для немовлят: чи дійсно вони потрібні?
Дитина | 01:20, 18.01.2026
Чому деякі діти ненавидять школу?
Навчання | 01:20, 16.01.2026
Чому постійний батьківський контроль шкодить підліткам?
Дитина | 08:30, 15.01.2026
Заборона телефонів у школі: що кажуть психологи?
Навчання | 07:30, 15.01.2026
Чому дитяче "я не хочу" — частина нормального розвитку?
Розвиток дитини | 06:30, 15.01.2026
Перший підробіток підлітка: що треба знати батькам?
Дитина | 01:20, 15.01.2026
