Дитячий психолог розповіла, які слова не можна говорити дитині

Багато з нас неодноразово чули про те, що більшість труднощів у житті дорослої людини (невпевненість в собі, невдачі у відносинах, неможливість знайти себе і т.д.) уходять корінням в дитинство. Психотерапевт Лариса Россол каже, що багато подій з життя та навіть слова, які ми часто чули від близьких людей в дитинстві, можуть залишити свій неприємний відбиток у вигляді психологічної травми. І цей "шрам", якщо його не виявити і не лікувати тривалими сеансами з фахівцем, буде пакостити в багатьох сферах дорослого життя, заважаючи побудувати кар'єру, налагодити сімейні відносини і навіть просто спілкуватися з друзями.

Виявилося, зіпсувати життя своїй же дитині не так вже й складно. "Дитяча психіка дуже хитка і ранима, тому навіть кинуті зопалу слова батьків можуть засісти глибоко в підсвідомості і проявити себе через багато років", – попередила Россол.

Експерт рекомендує назавжди викорінити зі своєї мови деякі слова і фрази, які можуть зіпсувати життя вашій дитині.

"Ти все не так робиш! Залиш, я сама!"
Діти часто бувають неповороткі і незграбні, особливо якщо це стосується якоїсь нової для них діяльності. І батьків іноді це виводить з себе, від чого вони в серцях починають висловлювати роздратування на адресу малюка.

Однак психологи нагадують, що дитині потрібен час, щоб освоїти щось нове і тим більше навчитися цієї робити. А якщо ви берете ініціативу в свої руки, ви позбавляєте його можливості навчатися. У перспективі ж у малюка зміцнюється думка "Я не зможу цього зробити. Мені це не під силу".

У майбутньому таке стійке переконання позначається на їхньому прагненні і здатності вчитися, розвиватися і досягати цілей.

"Ти поганий"
У моменти гніву батьки не рідко дозволяють собі кидати фрази на кшталт "Ти поганий/жахливий" і т.д., переводячи негативні дії дитини в особистості.

В результаті, такі слова можуть погіршити поведінку малюка (я ж і так поганий, так чого вже обмежувати себе), а також спровокувати у нього ряд психологічних проблем, в тому числі депресивні і тривожні стани.

Оптимальний варіант вказати на негативні вчинки - називати саме їх поганими, при цьому промовляти, що дитина насправді хороша і добра. Наприклад, "Ти розбив іграшку, це поганий вчинок – тепер вона поранена і гірко плаче. Ти ж розумничка, давай її вилікуємо". Разом з тим не забувайте якомога частіше підкреслювати хорошу поведінку малюка протягом дня: "Ти прибрав іграшки – який ти молодець", "Ти погодував кошеня – це дуже хороший і добрий вчинок" і т.д.

"Якби ти дійсно любив мене ..."
Подібні фрази відносяться до маніпуляцій з боку батьків, і ставлять під сумнів почуття дитини. При цьому незалежно від мети, з якою вони були сказані, вони формують стійке відчуття провини у малюка перед батьками, а в майбутньому, коли "вкорінюється" – вже у дорослої людини перед оточуючими.

"Якщо не заспокоїшся, тебе забере бабайка"
Скільки разів ви погрожували дитині, що, якщо вона не припинить пустувати, плакати чи не ляже спати, за ним прийде "міліція, бабайка, котомиш і т.д."? Згадали? А тепер викресліть все це з вашого спілкування з нею назавжди, поки не пізно.

По-перше, подібні залякування миттєво може і можуть призвести до бажаної мети (але раз-два, не більше), але при цьому призведуть до появи у малюка тривожних станів зараз і, швидше за все, в майбутньому.

По-друге, це ж може стати причиною зіпсованих довірчих відносин з батьками.

"Та я заради тебе від усього відмовилася"
В серцях батьки можуть висловити щось на кшталт "Ми заради тебе працюємо цілодобово, а ти невдячний" або "Я через тебе від кар'єри відмовилася" і т.д. Мета подібний виразів найчастіше присоромити маленького бешкетника, але в реальності вони можу привести, знову ж таки, до стійкого почуття провини, яке позбавить дитину і власної думки, і впевненості в собі.

"Ти весь в свого татуся"
Особливо ця фраза популярна серед батьків, у яких не склалися відносини один з одним. При цьому, вказуючи на будь-які недоліки дитини, підкреслюючи, що це характерна риса другого з батьків, ви даєте дитині зрозуміти, що з ним щось не так, як і з його татом/мамою.

В майбутньому це формує невпевненість у собі і вносить свої негативні корективи в різні сфери життя, починаючи від навчання і закінчуючи особистими стосунками.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як правильно сформувати сімейні цінності у дитини?

Сімейні справи | 19:30, 09.02.2026

Виховання поваги до сімейних цінностей у дитини вимагає уваги, терпіння та послідовності. Нижче наведені кроки, які допоможуть батькам у цьому важливому процесі.

Люди з психічними розладами обирають собі подібних партнерів

Сімейні справи | 07:30, 09.02.2026

Люди з психічними розладами частіше обирали собі в романтичні партнери інших людей з психічними розладами, особливо якщо ці розлади в них були однаковими. Раніше таку закономірність помічали в мешканців північноєвропейських країн, однак зараз підтвер

Люди з хронічним болем виявилися більш самокритичними та схильними до перфекціонізму

Психологія | 06:30, 09.02.2026

Люди, що страждають від хронічного болю, виявилися більш самокритичними та схильними до перфекціонізму й менше вірили у власні сили. Як вважають науковці, це спричиняє в них додатковий стрес, який може призводити до ще більшого болю. Тому психотерапі

Самотні в дитинстві люди більш схильні до деменції

Патологія | 01:20, 09.02.2026

Самотність у дитинстві виявилася фактором ризику швидшого занепаду розумових здібностей і навіть деменції у старшому віці. При цьому самотність у дорослому віці частково опосередковувала цей зв’язок, однак не впливала на його силу. Тому ранні втручан

Жінки обирали собі багатших чоловіків, а чоловіки — красивіших партнерок

Психологія | 23:30, 08.02.2026

Жінки виявилися схильними обирати для себе багатших й амбіційніших за них партнерів, тоді як чоловіки — красивіших за них партнерок. Водночас для жінок виявилося важливо бути красивішими за своїх партнерів, а для чоловіків — смішнішими. Науковці прип

Батьківство зробило людей байдужими до екскрементів

Психологія | 23:00, 08.02.2026

Люди, які мали малих дітей, за роки догляду за ними стали відчувати меншу огиду як до дитячих екскрементів, так і загалом до людських. Однак ті люди, у яких діти ще перебували на грудному вигодовуванні, виявилися більш чутливими до таких подразників.

Патологічна прокрастинація частково передалася від батьків дітям

Психологія | 21:00, 08.02.2026

Рівень успадкування патологічної прокрастинації, тобто відкладання справ на потім попри неприємні наслідки, виявився близьким до 47 відсотків. Такий рівень успадкування має більшість фізіологічних рис людей, зокрема обмін речовин або наявність неінфе