Всі новини про: психологія

Панічні атаки - проблема не лише дорослих, втомлених від життя і проблем людей. Вони трапляються і у малих дітей. Як їх розпізнати і як з ними боротися? Як допомогти дитині перебороти свій страх?

Вже понад два місяці триває війна. На жаль, ніхто не може сказати нам точну дату, коли це закінчиться. Але тим, хто зараз знаходиться у відносній безпеці, потрібно отямитись і намагатись жити звичайним життям, наскільки це можливо.

Звідки взяти сили і як вийти зі стану апатії?

Погляньмо правді у вічі: ніхто в цьому світі не є досконалим. Добре відомо, що ідеальних батьків не існує, але при цьому багато хто з нас намагається ними стати. Але чому б не зосередитися на нормальному вихованні?

Іноді наш життєвий досвід заважає нам бути природними – відчувати інтерес до життя, сили й натхнення. Цього ми можемо багато в чому навчитися в дітей, якщо будемо готові слухати, бачити й застосовувати отримані знання у своєму житті.

Якщо у вас є діти, ви, напевно, іноді використовуєте ці фрази. Однак наукові дослідження доводять, що їх не варто говорити дітям: вони діють не так, як ми очікуємо.

Ці 20 позитивних фраз – дуже добрий початок, якщо ви хочете змінити тональність вашого з дитиною спілкування.

Відносини з коханим
Звичайно, ви представите своїм нерозлучним друзям свого хлопця, поцікавитеся їх думкою на вушко. Або будете продовжувати проводити час вашою великою дружною компанією, бо знайомі вже багато років. Але розповідати про те, яка у вас була спекотна ніч в ліжку, не треба нікому. Це виключно ваш з ним світ. Також не переказуйте ваш діалог з коханим, якщо між вами сталася сварка. Ви помиритеся буквально на наступний день, а у подруг залишиться в пам'яті цей епізод. Хто знає, в якому контексті вони можуть згадати про нього, тим більше публічно.

Усі ми втомлені. Війна повністю змінила наше життя. Наші звички, наші пріоритети, - усе! Тому дуже важливо зібратися і бути щодня в ресурсі. А це просто неможливо без турботи про своє фізичне і моральне здоров'я. Ні для кого не секрет, що він психологічного стану залежить те, як ми почуваємось. Психосоматика - не вирішення усіх хвороб, але вона таки має право на існування. Тому турбуйтеся про своє тіло, щоб завтра ви змогли продовжити свою боротьбу.

Соціологи незадовго до початку війни провели опитування серед українців. Виявилось, що 40% опитаних заявили, що у випадку зради партнера одразу ж розірвуть з ним чи з нею стосунки, 27% - що проведуть серйозну розмову, але спробують зберегти стосунки, а 5% відповіли, що зрада у їхніх стосунках нічого не змінить. При цьому, 26% респондентам було важко відповісти на запитання, як вони поставляться до зради.

Зараз українцям, як ніколи, важко продовжувати жити у тому ж ритмі, який був до ранку 24 лютого. Навіть якщо ви живете у більш-менш безпечних містах України, звуки сирен не дадуть вам забути і розслабитись. А це дуже важливо - розслаблятись хоч іноді! Щоб організм мав сили на боротьбу.

Ви думали, що у ваших стосунках все добре, і тут, як грім серед ясного неба, - новина про те, що у нього є інша. Чому так сталося?

У більшості сімей тато для дочки є авторитетом. Так вже склалося, що дитина, дорослішаючи, обирає собі партнера, спираючись на образ свого батька. Саме тому дуже важливо, щоб тато правильно вибудував стосунки з донькою і показав їй приклад чудового чоловіка.

Вчені досліджували справи шлюборозлучних процесів Великобританії за останні 40 років і прийшли до висновку, що з кожним десятиліттям чоловіки і жінки стають більш критично налаштованими по відношенню до партнерів. Згідно з офіційними даними, ще в 1974 році мешканки Сполученого Королівства вважали за потрібне розлучитися з чоловіком через його шкідливі звички в 33% випадках, тоді як в 2014 цей показник виріс до 54%.

Зараз, у час війни, багато українських сімей знаходяться на відстані: бо жінки з дітьми виїхали за кордон, а чоловіки залишились вдома, щоб берегти рідну землю. На відстані берегти стосунки складно, особливо коли ще й негатив з усіх сторін. Саме тому ми підготували корисні поради, як зберегти сім'ю.

Бути мамою сина і мамою дочки - не одне і те ж. Тут різні підходи у вихованні. І не тільки. Про все це - далі у нашому матеріалі.

Мабуть, це дуже особисте. Це справа кожної дівчини, яка зібралася під вінець. Все залежить від того, які у тебе стосунки з його мамою. І, звісно, чи хоче мама твого нареченого ставати ще й твоєю мамою? Так, це дуже важливо - готовність жінки стати мамою для невістки. Тобто, називати свекруху мамою тільки тому, що так прийнято, - неправильно.

Здавалося б, ви знайшли одне одного і впевнені, що на любові можна побудувати усе подружнє життя. Однак, одним коханням (якби це прикро не звучало) "ситий не будеш". Шлюб, сім'я - це щоденна праця, це школа, яка дає цінні уроки і важливо їх пам'ятати, поки живеш.

Здавалося б, логічно: ми вже маємо певний досвід в стосунках, знаємо, чого хочемо від життя, розуміємо, чого не дозволимо робити з нами новому партнеру, та все, не тільки в цьому справа.

Дізнатись таке - це шок. Змиритись з цим фактом і жити далі з людиною чи розлучитися - право вибору, яке повинна кожна сім'я зробити для себе самотужки. Однак, ми маємо для вас кілька порад.